Як пандемія змінила твої гроші – Що спільного має пандемія, інфляція та твої кредитні платежі? історія «Helicopter Money»
Уяви собі, що економіка раптово зупиняється. Компанії закривають свої двері, люди втрачають роботу, а ніхто не знає, що буде далі. Саме так виглядав початок пандемії COVID-19. Уряди по всьому світу зіткнулися з величезним викликом – як не допустити масових банкрутств і безробіття? Відповіддю стало щось, що економісти назвали «Helicopter Money», тобто масове вливання грошей в обіг.
В Польщі це прийняло форму антикризових щитів, нульових процентних ставок і втручання Національного банку Польщі (NBP), який скуповував облігації, щоб забезпечити фінансову ліквідність. На перший погляд все виглядало чудово – компанії отримали допомогу, споживачі мали гроші, а економіка уникла катастрофи. Але чи насправді?
Сьогодні, дивлячись назад, ми бачимо, що те, що мало бути порятунком, принесло також серйозні наслідки – нульова процентна ставка за депозитами, дорогі кредити та інфляцію, яка різко зменшила купівельну спроможність наших грошей.
Що таке M2 і M3 – тобто як ми вимірюємо кількість грошей в обігу?
Перш ніж перейти до пояснення, чому «Helicopter Money» викликало такі великі зміни, варто зрозуміти, як економісти вимірюють кількість грошей в економіці.
M2 – це готівка в обігу та гроші, які люди тримають на своїх особистих рахунках і короткострокових депозитах. Це капітал, який легко перетворити на готівку і витратити.
M3 – це ширша категорія, що охоплює не лише M2, але й довгострокові депозити та інші фінансові активи, які можуть виконувати функцію грошей.
Під час пандемії кількість грошей в обігу (M2 і M3) зросла на кілька десятків відсотків. Звідки взялися ці гроші?
Уряд буквально «досипав» готівки в економіку, виплачуючи компаніям дотації та підтримку для працівників.
Центральний банк купував облігації, що на практиці означало «друкування» нових грошей.
Рекордно низькі процентні ставки зробили кредити дуже дешевими і легко доступними.
Як Helicopter Money змінило економіку?
1. Економіка отримала ін'єкцію готівки
На початку це виглядало як порятунок. Компанії мали гроші на зарплати, люди могли витрачати, а банки отримали додаткову ліквідність. Завдяки цьому ми уникнули хвилі банкрутств і масових звільнень.
Але було одне «але» – надмірна кількість грошей в обігу завжди призводить до проблем. І ці проблеми почали з'являтися дуже швидко.
2. Знизилась процентна ставка за депозитами – банки не хотіли ваших заощаджень
Оскільки банки вже мали безліч готівки, їм не потрібно було боротися за депозити клієнтів. Тому процентна ставка за депозитами почала знижуватися, поки врешті-решт не досягла майже 0%.
Це означало, що тримання грошей у банку перестало бути вигідним. Люди шукали альтернативи – інвестували в нерухомість, фондовий ринок, а навіть криптовалюти.
3. Кредити стали дешевими – до моменту, коли вони стали дорогими
На першій фазі пандемії кредити були дуже дешевими. Банки охоче їх надавали, а люди масово брали позики – особливо на житло. Ефекти?
Ціни на нерухомість злетіли вгору.
Попит на споживчі кредити також зріс.
Але згодом ситуація змінилася. Коли інфляція почала виходити з-під контролю, центральний банк змушений був діяти. Рішенням стало підвищення процентних ставок. Це, однак, призвело до нової проблеми:
Платежі за іпотечними кредитами зросли навіть на кілька десятків відсотків.
Люди, які колись легко отримували кредити, раптом втратили кредитоспроможність.
Банки почали обережніше підходити до надання позик.
В результаті ринок кредитів буквально зламався.
Як Helicopter Money призвело до інфляції та кредитної кризи?
У короткостроковій перспективі «Helicopter Money» врятувало економіку, але з часом його наслідки стали болючими:
✔ Компанії не збанкрутували, але надмір готівки спричинив зростання інфляції.
✔ Депозити стали невигідними, змушуючи людей інвестувати в інші місця.
✔ Бум кредитування спричинив зростання цін на житло, а пізніші підвищення процентних ставок вдарили по позичальниках.
Це класичний приклад ситуації, коли вирішення однієї проблеми створює нові, ще складніші виклики.
Чи можна було цього уникнути? Звичайно! Досить було, щоб уряди та центральні банки зробили щось інше, ніж зазвичай – але це вже було б занадто складно. Навіщо шукати креативні рішення, якщо можна просто залити економіку грошима і вдавати, що проблеми немає?
А тепер залишається лише чекати, поки історія знову не повториться. Адже якщо Helicopter Money працює так «чудово», то чому б не повторити цей чудовий експеримент? Може, наступного разу до кожного іпотечного кредиту додадуть безкоштовний парасоль – щоб захиститися від дощу готівки та майбутньої інфляційної бурі.
Уяви собі, що економіка раптово зупиняється. Компанії закривають свої двері, люди втрачають роботу, а ніхто не знає, що буде далі. Саме так виглядав початок пандемії COVID-19. Уряди по всьому світу зіткнулися з величезним викликом – як не допустити масових банкрутств і безробіття? Відповіддю стало щось, що економісти назвали «Helicopter Money», тобто масове вливання грошей в обіг.
В Польщі це прийняло форму антикризових щитів, нульових процентних ставок і втручання Національного банку Польщі (NBP), який скуповував облігації, щоб забезпечити фінансову ліквідність. На перший погляд все виглядало чудово – компанії отримали допомогу, споживачі мали гроші, а економіка уникла катастрофи. Але чи насправді?
Сьогодні, дивлячись назад, ми бачимо, що те, що мало бути порятунком, принесло також серйозні наслідки – нульова процентна ставка за депозитами, дорогі кредити та інфляцію, яка різко зменшила купівельну спроможність наших грошей.
Що таке M2 і M3 – тобто як ми вимірюємо кількість грошей в обігу?
Перш ніж перейти до пояснення, чому «Helicopter Money» викликало такі великі зміни, варто зрозуміти, як економісти вимірюють кількість грошей в економіці.
M2 – це готівка в обігу та гроші, які люди тримають на своїх особистих рахунках і короткострокових депозитах. Це капітал, який легко перетворити на готівку і витратити.
M3 – це ширша категорія, що охоплює не лише M2, але й довгострокові депозити та інші фінансові активи, які можуть виконувати функцію грошей.
Під час пандемії кількість грошей в обігу (M2 і M3) зросла на кілька десятків відсотків. Звідки взялися ці гроші?
Уряд буквально «досипав» готівки в економіку, виплачуючи компаніям дотації та підтримку для працівників.
Центральний банк купував облігації, що на практиці означало «друкування» нових грошей.
Рекордно низькі процентні ставки зробили кредити дуже дешевими і легко доступними.
Як Helicopter Money змінило економіку?
1. Економіка отримала ін'єкцію готівки
На початку це виглядало як порятунок. Компанії мали гроші на зарплати, люди могли витрачати, а банки отримали додаткову ліквідність. Завдяки цьому ми уникнули хвилі банкрутств і масових звільнень.
Але було одне «але» – надмірна кількість грошей в обігу завжди призводить до проблем. І ці проблеми почали з'являтися дуже швидко.
2. Знизилась процентна ставка за депозитами – банки не хотіли ваших заощаджень
Оскільки банки вже мали безліч готівки, їм не потрібно було боротися за депозити клієнтів. Тому процентна ставка за депозитами почала знижуватися, поки врешті-решт не досягла майже 0%.
Це означало, що тримання грошей у банку перестало бути вигідним. Люди шукали альтернативи – інвестували в нерухомість, фондовий ринок, а навіть криптовалюти.
3. Кредити стали дешевими – до моменту, коли вони стали дорогими
На першій фазі пандемії кредити були дуже дешевими. Банки охоче їх надавали, а люди масово брали позики – особливо на житло. Ефекти?
Ціни на нерухомість злетіли вгору.
Попит на споживчі кредити також зріс.
Але згодом ситуація змінилася. Коли інфляція почала виходити з-під контролю, центральний банк змушений був діяти. Рішенням стало підвищення процентних ставок. Це, однак, призвело до нової проблеми:
Платежі за іпотечними кредитами зросли навіть на кілька десятків відсотків.
Люди, які колись легко отримували кредити, раптом втратили кредитоспроможність.
Банки почали обережніше підходити до надання позик.
В результаті ринок кредитів буквально зламався.
Як Helicopter Money призвело до інфляції та кредитної кризи?
У короткостроковій перспективі «Helicopter Money» врятувало економіку, але з часом його наслідки стали болючими:
✔ Компанії не збанкрутували, але надмір готівки спричинив зростання інфляції.
✔ Депозити стали невигідними, змушуючи людей інвестувати в інші місця.
✔ Бум кредитування спричинив зростання цін на житло, а пізніші підвищення процентних ставок вдарили по позичальниках.
Це класичний приклад ситуації, коли вирішення однієї проблеми створює нові, ще складніші виклики.
Чи можна було цього уникнути? Звичайно! Досить було, щоб уряди та центральні банки зробили щось інше, ніж зазвичай – але це вже було б занадто складно. Навіщо шукати креативні рішення, якщо можна просто залити економіку грошима і вдавати, що проблеми немає?
А тепер залишається лише чекати, поки історія знову не повториться. Адже якщо Helicopter Money працює так «чудово», то чому б не повторити цей чудовий експеримент? Може, наступного разу до кожного іпотечного кредиту додадуть безкоштовний парасоль – щоб захиститися від дощу готівки та майбутньої інфляційної бурі.
3 users upvote it!
0 answers