Чи добігають кінця часи величі США, чи поділять вони долю Риму? Історія великих держав – чому США зараз на роздоріжжі.

В останніх тижнях світ з тривогою спостерігає за сміливими та суперечливими рішеннями Сполучених Штатів під керівництвом Дональда Трампа — від введення мит на канадські продукти до несподіваних ідей щодо приєднання Гренландії. Ці дії, поєднані з напруженою міграційною політикою та стратегією «розділяй і володарюй», викликали невизначеність на біржах і збільшили волатильність ринків. Щоб зрозуміти сьогоднішні дії Сполучених Штатів і рішення їхніх лідерів, таких як Дональд Трамп, потрібно повернутися в минуле і зрозуміти, як США стали глобальною наддержавою. Жодна супердержава не виникає нізвідки — її потужність є результатом історії, війн, криз і стратегічних рішень. Саме минуле, від часів Бреттон-Вудса до ери петродолара, сформувало сьогоднішню позицію долара як світової валюти. Розуміння цього шляху дозволяє краще усвідомити, чому США борються за підтримання «домінування» і як намагаються відповісти на нові виклики, які можуть похитнути їхню глобальну позицію.

Що таке наддержава? Це не лише країна з сильною економікою чи добре розвинутою армією. Наддержава — це утворення, яке має реальний вплив на весь світовий порядок – формує його за своїми правилами, нав'язує іншим країнам свої норми, а її рішення відбиваються на глобальних ринках і в міжнародній політиці. Лише кілька країн в історії людства досягли цього статусу. І те, що їх вирізняло, це не лише військова перевага, але, перш за все, контроль над світовою валютою. Адже якщо можна вирішувати, в якій валюті відбувається торгівля, якщо можна друкувати гроші, за які інші повинні купувати товари, то влада цієї країни стає майже абсолютною.

Історія показує нам, що домінуючі наддержави майже завжди були пов'язані з домінуючою валютою. Римська імперія мала свій денарій – першу справжню «світову» валюту, якою користувалися на всій території, контрольованій Римом. Іспанія, в часи своєї колоніальної потужності, ввела реаль де а очо – срібну монету, якою платили від Америки до Азії. Франція XVIII століття, можливо, не була єдиною потугою, але її франк був однією з найважливіших валют Європи. А потім прийшла Велика Британія, фунт стерлінгів якої став глобальним засобом платежу в XIX столітті – природна наслідок того, що британська імперія контролювала майже одну четверту світу. І нарешті, XX століття – ера американського долара.

Але перш ніж Сполучені Штати стали абсолютним глобальним гегемоном, їхня історія виглядала трохи інакше. Ще до Другої світової війни США, незважаючи на величезну економічну потужність, залишалися скоріше осторонь міжнародних конфліктів. Вони не брали участі у війнах так, як Європа, уникали надмірної військової експансії. Однак цей ізоляціонізм закінчився в момент, коли до війни їх втягнули події 1941 року – напад на Перл-Гарбор.

І тут починається історія їхньої глобальної домінації. Війну вони завершили як одна з небагатьох країн, чия промислова інфраструктура не була знищена. Європа лежала в руїнах, Японія була спалена після бомбардувань, а Сполучені Штати стали беззаперечним переможцем. Вони мали сильну економіку, потужну промисловість і – що найважливіше – контроль над світовою фінансовою системою. Саме в 1944 році, під час конференції в Бреттон-Вудсі, було встановлено, що долар буде світовою валютою, пов'язаною із золотом, а Міжнародний валютний фонд і Світовий банк опиняться під американським впливом.

Це був переломний момент. Адже з цього моменту США могли фінансувати свої витрати без значних обмежень – їхня валюта стала стандартом, а інші країни повинні були її використовувати. Але ця система не протривала довго в своїй первісній формі. Вже в 1971 році президент Ніксон вирішив розірвати зв'язок долара із золотом. І що це означало? Що долар став фідуціарною валютою – його вартість базувалася лише на довірі до США, а не на реальному покритті в металах.

Тоді ж Сполучені Штати знайшли новий спосіб підтримувати домінування – петродолар. Уклавши таємну угоду з Саудівською Аравією, вони гарантували, що нафта буде продаватися лише за долари. А оскільки нафта була (і залишається) кров'ю світової економіки, то кожна країна світу повинна була мати резерви в доларах, щоб мати можливість її купувати. Цей хитрий крок забезпечив американцям подальший контроль над міжнародними фінансами, адже долар став не лише засобом обміну, але й основою глобальної економіки.

У 80-х роках США перетворилися на фінансову імперію. Глобалізація зробила так, що долар почав домінувати ще більше – ринки капіталу США приваблювали інвесторів з усього світу, Уолл-Стріт стала серцем світової фінансової торгівлі, а банківська система США почала диктувати умови іншим країнам.

Але жодна потуга не триває вічно. І хоча США все ще є найпотужнішою країною у світі, все більше ознак вказує на те, що золотий період долара може добігати кінця.

Першим серйозним сигналом стали фінансові кризи, особливо криза 2008 року – найбільша з часів Великої депресії 30-х років XX століття. Вона показала, наскільки залежною від спекуляцій і боргів є американська економіка. А оскільки США фінансують свій бюджет, випускаючи нові мільярди облігацій, то природно виникає питання – як довго ще світ буде довіряти долару?

До цього додається зростаюча роль Китаю, який намагається послабити долар, просуваючи власну валюту – юань – в міжнародній торгівлі. Росія та інші країни також вживають заходів у напрямку де-доларизації. Зростає також значення золота та криптовалют, які для багатьох стають альтернативними формами зберігання вартості.

Чи зможуть США зберегти свою позицію? Чи залишиться долар світовою резервною валютою? Історія показує, що кожна імперія врешті-решт втрачає своє домінування – Рим, Іспанія, Велика Британія… Чи будуть США винятком?

На це питання ми відповімо в наступному розділі цієї історії, розглядаючи стратегії, які Сполучені Штати застосовують, щоб зберегти свою гегемонію, і чи мають вони ще шанси на успіх.