Майбутнє ринку криптовалют та благородних металів: Нові регуляції ЄС та ПДВ
Європейський Союз впроваджує суттєві зміни, які можуть значно вплинути на інвестиційний та фінансовий ринок. Регулювання MiCA (Markets in Crypto-Assets) має на меті підвищення безпеки на ринку криптовалют, захищаючи інвесторів і протидіючи зловживанням, однак одночасно можуть обмежити інноваційність і збільшити витрати на діяльність. Одночасно в Польщі підвищення ставки ПДВ на срібло і платину до 23% має принести більші бюджетні надходження, але викликає побоювання щодо зниження попиту і перенесення діяльності за кордон. Чи ці зміни виявляться підтримкою для економіки, чи принесуть несподівані побічні ефекти?
Регламент MiCA, тобто Markets in Crypto-Assets, є однією з найважливіших подій на ринку криптовалют за останні роки. Уявімо собі, що ми маємо справу з абсолютно новими правилами гри, які змінять спосіб функціонування цього динамічного ринку. MiCA має на меті упорядкування і уніфікацію норм в усій Європейському Союзі, що означає, що всі країни-члени, включаючи Польщу, повинні будуть адаптуватися до нових регуляцій. Але що це насправді означає для інвесторів, криптовалютних бірж і всього екосистеми?
На початку варто підкреслити, що MiCA охоплює дійсно широкий спектр криптоактивів. Ми говоримо тут не лише про найпопулярніші криптовалюти, такі як Bitcoin, але також про токени, пов'язані з активами, тобто т.зв. ART, а також токени електронних грошей, відомі як EMT. Для постачальників криптовалютних послуг, тобто CASP, нові норми означають необхідність отримання ліцензії та адаптації до ряду вимог щодо безпеки, прозорості та захисту інвесторів. Все це почалося вже в 2023 році, але повне впровадження регуляцій заплановано на кінець 2024 року.
Тепер перейдемо до того, що змінює MiCA. По-перше, захист інвесторів. Це одна з найважливіших цілей цього регламенту. MiCA має забезпечити кращий захист для осіб, які інвестують у криптовалюти. Як? Через підвищення прозорості та вимогу звітування про транзакції. Завдяки цьому інвестори матимуть більшу впевненість, що ринок криптовалют є безпечним і вільним від шахрайства.
Але це не все. Регулювання MiCA накладають також конкретні обов'язки на криптовалютні біржі. Кожна біржа, що діє на території ЄС, включаючи Польщу, повинна буде отримати ліцензію та впровадити процедури KYC, тобто Know Your Customer, а також AML, тобто Anti-Money Laundering. Що це означає на практиці? Біржі повинні будуть збирати і зберігати особисті дані своїх користувачів, що, звичайно, підвищує безпеку, але одночасно впливає на анонімність користувачів. І тут виникає перший серйозний дилема: анонімність була ж одним з основ криптовалют.
Наступним аспектом є вплив регулювання на децентралізацію. MiCA не втручається безпосередньо в технологічну децентралізацію криптовалют, але регуляції, що стосуються діяльності бірж та інших суб'єктів, можуть опосередковано змінювати спосіб функціонування всього екосистеми. Для багатьох людей, яких привабила візія децентралізованої і вільної від контролю фінансової системи, це може бути важко прийняти.
Звичайно, впровадження таких регуляцій пов'язане також з витратами. Адаптація до нових норм вимагатиме від компаній, що працюють на ринку криптовалют, понесення додаткових витрат, що може бути особливо болючим для менших суб'єктів. Існує ризик, що деякі з цих компаній вирішать перенести свою діяльність за межі ЄС, що послабить європейський ринок криптовалют.
З іншого боку, MiCA може сприяти більшій інтеграції криптовалют з традиційною фінансовою системою. Регулювання мають потенціал збільшення популярності криптовалют серед інвесторів, але одночасно можуть вплинути на їх первісний характер як альтернативи традиційним фінансовим системам.
Не всі країни Європейського Союзу готові до повного впровадження MiCA. До кінця 2024 року деякі держави, такі як Польща, Іспанія, Італія чи Бельгія, можуть мати труднощі з імплементацією цих норм. Натомість країни поза ЄС, такі як Швейцарія чи Сінгапур, показують, що дружні регуляції можуть підтримувати розвиток ринку криптовалют без стримування інновацій.
MiCA безсумнівно є великим кроком у напрямку регулювання ринку криптовалют в Європі. Має свої плюси – підвищення захисту інвесторів, стабільність ринку, прозорість – але також мінуси, такі як обмеження анонімності, більші витрати для компаній і ризик втрати частини суб'єктів, що працюють на цьому ринку. Ключовим викликом буде знайти баланс між регулюванням і збереженням інноваційності, яка є ж основою технології блокчейн і криптовалют. Майбутнє покаже, чи MiCA виявиться кроком у правильному напрямку, чи ж викликом, який ринок криптовалют муситиме подолати.
23-відсоткова ставка ПДВ
Нові норми щодо податку на додану вартість на срібло і платину – це тема, яка викликає багато емоцій і запитань. На перший погляд їх впровадження здається простим способом збільшення надходжень до державного бюджету. Врешті-решт, мета уряду полягає в тому, щоб охопити ці метали повною, 23-відсотковою ставкою ПДВ, що теоретично має покращити прозорість ринку і збільшити податкові доходи. Але чи справді так станеться? На жаль, реальність може бути значно складнішою, а наслідки – менш передбачуваними.
Почнемо з самої ідеї впровадження нових норм. Срібло і платина, особливо у формі інвестиційних і колекційних монет, до цього часу оподатковувалися за пільговими ставками або навіть повністю звільнялися від ПДВ. Ця зміна означає, що ціни на ці продукти зростуть – і це помітно. Для інвесторів чи колекціонерів це може бути суттєвою проблемою. Вищі витрати на покупку означають, що їх інтерес до цих металів може різко знизитися. А якщо попит знижується, знижуються також надходження з податків.
Але це не все. Польща не функціонує у вакуумі. В Європейському Союзі та у світі існує багато ринків, які пропонують вигідніші умови покупки срібла і платини. Інвестори, бачачи зростання цін у Польщі, можуть просто перенести свої покупки за кордон – туди, де регуляції є більш дружніми. Чи це не іронічно, що, впроваджуючи вищий ПДВ, ми можемо насправді послабити власний ринок? В результаті, замість більших надходжень до бюджету, ми можемо залишитися з порожніми руками, спостерігаючи, як гроші втікають до інших країн.
Ще більші проблеми можуть торкнутися компаній, що діють у цьому секторі. Для них зміни в ПДВ можуть означати зростання операційних і адміністративних витрат. Багато підприємців можуть почати розглядати перенесення діяльності до інших країн, таких як Швейцарія, Мальта чи Сінгапур, які пропонують більш привабливі умови. Релокація діяльності – це серйозне рішення, але для багатьох компаній може бути єдиним варіантом для виживання.
І тут ми підходимо до ключової проблеми – які наслідки матиме перенесення діяльності за кордон? По-перше, польський бюджет може втратити надходження з податків на доходи і ПДВ. По-друге, може зменшитися кількість робочих місць у Польщі, що вплине на місцеві громади та економіку. А по-третє, втрата компаній послабить конкурентоспроможність нашого ринку. Чи справді ми хочемо цього допустити?
Не можемо також забувати про витрати самої релокації. Перенесення діяльності – це величезний логістичний виклик, який пов'язаний з високими витратами – від перенесення інфраструктури, через витрати на перенесення працівників, до необхідності адаптації до нових норм у країні призначення. У Польщі ми маємо додатковий «бонус» у вигляді т.зв. exit tax, тобто податку на вихід. Це ще одне навантаження, яке підприємці повинні враховувати.
А тепер погляньмо на ситуацію з перспективи державного бюджету. Впровадження нових норм ПДВ на срібло і платину має принести більші надходження, але чи так станеться? Зниження продажів цих металів на польському ринку, втеча інвесторів і релокація компаній можуть призвести до зворотного ефекту – тобто збитків. Більше того, довгострокові наслідки для сектора благородних металів у Польщі можуть бути катастрофічними. Відмова інвесторів і ослаблення ринку вплине не лише на поточні доходи, але й на майбутнє всієї галузі.
Все це веде нас до одного висновку: зміни в ПДВ, хоча добре звучать на папері, на практиці можуть принести більше шкоди, ніж користі. Звичайно, уряд має право прагнути до збільшення бюджетних доходів, але повинен робити це з обережністю. Варто було б задуматися над впровадженням стимулів, які компенсують інвесторам і компаніям додаткові витрати, пов'язані з новими нормами. В іншому випадку ми можемо опинитися перед ситуацією, в якій замість більших надходжень з податків, ми будемо спостерігати ослаблення сектора і нові збитки для економіки.
Чи справді варто ризикувати? Може, час на більш продуману політику, яка враховуватиме як потреби бюджету, так і реалії ринку?
Європейський Союз впроваджує суттєві зміни, які можуть значно вплинути на інвестиційний та фінансовий ринок. Регулювання MiCA (Markets in Crypto-Assets) має на меті підвищення безпеки на ринку криптовалют, захищаючи інвесторів і протидіючи зловживанням, однак одночасно можуть обмежити інноваційність і збільшити витрати на діяльність. Одночасно в Польщі підвищення ставки ПДВ на срібло і платину до 23% має принести більші бюджетні надходження, але викликає побоювання щодо зниження попиту і перенесення діяльності за кордон. Чи ці зміни виявляться підтримкою для економіки, чи принесуть несподівані побічні ефекти?
Регламент MiCA, тобто Markets in Crypto-Assets, є однією з найважливіших подій на ринку криптовалют за останні роки. Уявімо собі, що ми маємо справу з абсолютно новими правилами гри, які змінять спосіб функціонування цього динамічного ринку. MiCA має на меті упорядкування і уніфікацію норм в усій Європейському Союзі, що означає, що всі країни-члени, включаючи Польщу, повинні будуть адаптуватися до нових регуляцій. Але що це насправді означає для інвесторів, криптовалютних бірж і всього екосистеми?
На початку варто підкреслити, що MiCA охоплює дійсно широкий спектр криптоактивів. Ми говоримо тут не лише про найпопулярніші криптовалюти, такі як Bitcoin, але також про токени, пов'язані з активами, тобто т.зв. ART, а також токени електронних грошей, відомі як EMT. Для постачальників криптовалютних послуг, тобто CASP, нові норми означають необхідність отримання ліцензії та адаптації до ряду вимог щодо безпеки, прозорості та захисту інвесторів. Все це почалося вже в 2023 році, але повне впровадження регуляцій заплановано на кінець 2024 року.
Тепер перейдемо до того, що змінює MiCA. По-перше, захист інвесторів. Це одна з найважливіших цілей цього регламенту. MiCA має забезпечити кращий захист для осіб, які інвестують у криптовалюти. Як? Через підвищення прозорості та вимогу звітування про транзакції. Завдяки цьому інвестори матимуть більшу впевненість, що ринок криптовалют є безпечним і вільним від шахрайства.
Але це не все. Регулювання MiCA накладають також конкретні обов'язки на криптовалютні біржі. Кожна біржа, що діє на території ЄС, включаючи Польщу, повинна буде отримати ліцензію та впровадити процедури KYC, тобто Know Your Customer, а також AML, тобто Anti-Money Laundering. Що це означає на практиці? Біржі повинні будуть збирати і зберігати особисті дані своїх користувачів, що, звичайно, підвищує безпеку, але одночасно впливає на анонімність користувачів. І тут виникає перший серйозний дилема: анонімність була ж одним з основ криптовалют.
Наступним аспектом є вплив регулювання на децентралізацію. MiCA не втручається безпосередньо в технологічну децентралізацію криптовалют, але регуляції, що стосуються діяльності бірж та інших суб'єктів, можуть опосередковано змінювати спосіб функціонування всього екосистеми. Для багатьох людей, яких привабила візія децентралізованої і вільної від контролю фінансової системи, це може бути важко прийняти.
Звичайно, впровадження таких регуляцій пов'язане також з витратами. Адаптація до нових норм вимагатиме від компаній, що працюють на ринку криптовалют, понесення додаткових витрат, що може бути особливо болючим для менших суб'єктів. Існує ризик, що деякі з цих компаній вирішать перенести свою діяльність за межі ЄС, що послабить європейський ринок криптовалют.
З іншого боку, MiCA може сприяти більшій інтеграції криптовалют з традиційною фінансовою системою. Регулювання мають потенціал збільшення популярності криптовалют серед інвесторів, але одночасно можуть вплинути на їх первісний характер як альтернативи традиційним фінансовим системам.
Не всі країни Європейського Союзу готові до повного впровадження MiCA. До кінця 2024 року деякі держави, такі як Польща, Іспанія, Італія чи Бельгія, можуть мати труднощі з імплементацією цих норм. Натомість країни поза ЄС, такі як Швейцарія чи Сінгапур, показують, що дружні регуляції можуть підтримувати розвиток ринку криптовалют без стримування інновацій.
MiCA безсумнівно є великим кроком у напрямку регулювання ринку криптовалют в Європі. Має свої плюси – підвищення захисту інвесторів, стабільність ринку, прозорість – але також мінуси, такі як обмеження анонімності, більші витрати для компаній і ризик втрати частини суб'єктів, що працюють на цьому ринку. Ключовим викликом буде знайти баланс між регулюванням і збереженням інноваційності, яка є ж основою технології блокчейн і криптовалют. Майбутнє покаже, чи MiCA виявиться кроком у правильному напрямку, чи ж викликом, який ринок криптовалют муситиме подолати.
23-відсоткова ставка ПДВ
Нові норми щодо податку на додану вартість на срібло і платину – це тема, яка викликає багато емоцій і запитань. На перший погляд їх впровадження здається простим способом збільшення надходжень до державного бюджету. Врешті-решт, мета уряду полягає в тому, щоб охопити ці метали повною, 23-відсотковою ставкою ПДВ, що теоретично має покращити прозорість ринку і збільшити податкові доходи. Але чи справді так станеться? На жаль, реальність може бути значно складнішою, а наслідки – менш передбачуваними.
Почнемо з самої ідеї впровадження нових норм. Срібло і платина, особливо у формі інвестиційних і колекційних монет, до цього часу оподатковувалися за пільговими ставками або навіть повністю звільнялися від ПДВ. Ця зміна означає, що ціни на ці продукти зростуть – і це помітно. Для інвесторів чи колекціонерів це може бути суттєвою проблемою. Вищі витрати на покупку означають, що їх інтерес до цих металів може різко знизитися. А якщо попит знижується, знижуються також надходження з податків.
Але це не все. Польща не функціонує у вакуумі. В Європейському Союзі та у світі існує багато ринків, які пропонують вигідніші умови покупки срібла і платини. Інвестори, бачачи зростання цін у Польщі, можуть просто перенести свої покупки за кордон – туди, де регуляції є більш дружніми. Чи це не іронічно, що, впроваджуючи вищий ПДВ, ми можемо насправді послабити власний ринок? В результаті, замість більших надходжень до бюджету, ми можемо залишитися з порожніми руками, спостерігаючи, як гроші втікають до інших країн.
Ще більші проблеми можуть торкнутися компаній, що діють у цьому секторі. Для них зміни в ПДВ можуть означати зростання операційних і адміністративних витрат. Багато підприємців можуть почати розглядати перенесення діяльності до інших країн, таких як Швейцарія, Мальта чи Сінгапур, які пропонують більш привабливі умови. Релокація діяльності – це серйозне рішення, але для багатьох компаній може бути єдиним варіантом для виживання.
І тут ми підходимо до ключової проблеми – які наслідки матиме перенесення діяльності за кордон? По-перше, польський бюджет може втратити надходження з податків на доходи і ПДВ. По-друге, може зменшитися кількість робочих місць у Польщі, що вплине на місцеві громади та економіку. А по-третє, втрата компаній послабить конкурентоспроможність нашого ринку. Чи справді ми хочемо цього допустити?
Не можемо також забувати про витрати самої релокації. Перенесення діяльності – це величезний логістичний виклик, який пов'язаний з високими витратами – від перенесення інфраструктури, через витрати на перенесення працівників, до необхідності адаптації до нових норм у країні призначення. У Польщі ми маємо додатковий «бонус» у вигляді т.зв. exit tax, тобто податку на вихід. Це ще одне навантаження, яке підприємці повинні враховувати.
А тепер погляньмо на ситуацію з перспективи державного бюджету. Впровадження нових норм ПДВ на срібло і платину має принести більші надходження, але чи так станеться? Зниження продажів цих металів на польському ринку, втеча інвесторів і релокація компаній можуть призвести до зворотного ефекту – тобто збитків. Більше того, довгострокові наслідки для сектора благородних металів у Польщі можуть бути катастрофічними. Відмова інвесторів і ослаблення ринку вплине не лише на поточні доходи, але й на майбутнє всієї галузі.
Все це веде нас до одного висновку: зміни в ПДВ, хоча добре звучать на папері, на практиці можуть принести більше шкоди, ніж користі. Звичайно, уряд має право прагнути до збільшення бюджетних доходів, але повинен робити це з обережністю. Варто було б задуматися над впровадженням стимулів, які компенсують інвесторам і компаніям додаткові витрати, пов'язані з новими нормами. В іншому випадку ми можемо опинитися перед ситуацією, в якій замість більших надходжень з податків, ми будемо спостерігати ослаблення сектора і нові збитки для економіки.
Чи справді варто ризикувати? Може, час на більш продуману політику, яка враховуватиме як потреби бюджету, так і реалії ринку?
2 users upvote it!
1 answer